Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSВівторок, 06.12.2016, 14:07

Одеський дошкільний навчальний заклад «Ясла – садок» №112

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Наше опитування
Чи задоволені Ви садком?
Всього відповідей: 35
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив
Погода
Календар свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наш оператор
Наш фотограф

Батькам майбутніх першокласників


Забезпечення готовності дошкільників до навчання у школі

На сучасному етапі, коли навчання в школі розпочинається  з шестирічного віку особливо­го значення набуває забезпечення їхньої готовності до школи. За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання в школі можливе лише за умови, що на момент вступу дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку.

       З метою виявлення рівня готовності дітей до нав­чання було обстежено близько 160 вихованців дош­кільних закладів м. Києва. Аналіз результатів пока­зав високий рівень граматичної підготовки дітей. Біль­шість з них читають текст плавно, деякі навіть вільно, швидко, правильно ділять слова на склади, усвідом­люють, що речення складається зі слів, слова — з літер, роблять звуковий аналіз. Діти достатньою мі­рою підготовлені до оволодіння письмом, у них доб­ре розвинена дрібна моторика: у більшості дошкіль­нят рухи впевнені, вони швидко та легко зупиняють руку, вільно повертають ЇЇ в потрібному напрямку.

Усе це свідчить про те, що навчанню грамоти в дошкільних закладах приділяється достатньо уваги, більше ніж розвитку мовлення, наочно-образного і словесно-логічного мислення, орієнтації у просторі, формуванню довільної поведінки.

Орієнтація у просторі

Особливі труднощі для дошкільнят становили впра­ви на орієнтацію в просторі. Виконуючи завдання на визначення понять: уліво-вправо, вгору-вниз, уперед-назад, середина, діти збивалися, часто намагаючись просто вгадати правильну відповідь. Тим часом, умін­ня орієнтуватись у просторі дуже важливе для ус­пішного навчання у школі.

Розвиток уявлень про просторові відношення тіс­но пов'язаний із засвоєнням їхніх позначень слова­ми, тому, формулюючи ці поняття, доречно подава­ти їх парами: верх-низ, над-під, спереду-позаду, ліворуч-праворуч. Досить часто, засвоюючи відношен­ня між предметами, діти оцінюють їх тільки з особис­тої позиції (початок відліку — власна особа). Вони не розуміють, що зі зміною точки відліку змінюються і відношення: те, що було ліворуч, стає праворуч, що було попереду, опиняється позаду. Стрижнем роз­витку розуміння простору є перехід від фіксованої на собі системи координат до здатності вільно пересу­вати точку відліку. Важливо при цьому навчити ди­тину орієнтуватися за планом, тобто розуміти, як зоб­раження об'єктів на кресленні співвідноситься з їх реальним розташуванням у просторі, а також керу­ватися планом під час виконання певних завдань (нап­риклад, знайти у кімнаті предмет, позначений на плані зірочкою).

        Інтелектуальна готовність дитини до шкільного навчання, за А.С.Виготським, залежить не стільки від обсягу знань, скільки від рівня розвитку мислення. Отже, основний показник готовності дітей до нав­чання в школі — рівень розвитку в них наочно-образ­ного і словесно-логічного мислення.

Наочно-образне мислення

Розв'язання багатьох інтелектуальних завдань під час шкільного навчання потребує образного мислення учня, яке формується й розвивається на основі зас­воєних ним узагальнених знань про предмети, яви­ща та події навколишнього світу. Важливо, щоб батьки й педагоги заздалегідь подбали про те, щоб дитина набула високого рівня узагальнення та абстракції. З цією метою нові поняття слід подавати за допомо­гою моделей та схем, які в доступній дошкільнятам формі розкривають приховані якості та зв'язки між об'єктами довкілля, виявлення яких становить для ді­тей найбільші труднощі. У такий спосіб у дитини фор­муються тісно пов'язані між собою плани відобра­ження: план реальних об'єктів і план їхніх моделей.

Таке навчання можна починати вже з молодшого дошкільного віку. Наприклад, формуючи уявлення про простір, дітей учать викладати з геометричних фігур план розміщення меблів у ляльковій кімнаті або роз­ставляти їх відповідно до запропонованого зразка. Згодом моделювання слід поширювати і на нові ви­ди діяльності дошкільнят.

       Таким чином, уже у середній групі діти навчають­ся будувати та використовувати моделі різного ти­пу, основними з яких є: графічні плани, що засто­совуються насамперед у процесі ознайомлення дітей з просторовими відношеннями, графічні зобра­ження предметів і явищ, потрібні для розв'язання певних конструктивних завдань, а також схеми ро­льових взаємин у грі.

Словесно-логічне мислення

 Шкільне навчання будується на засвоєнні словесно сформульованих правил. Щоб вільно оперувати ними, дитина повинна мати добре розвинуте словесно-логічне мислення, яке базується на наочно-образному мисленні і є його природним продовженням.

       Старше дошкільня вживає у своєму мовленні слова різного ступеня узагальнення. Проте це не завжди є свідченням того, що діти й справді розуміють відношення між загальним (видовим) і частковим (родовим) поняттями, що є основою логіки. Дослідження з цієї проблеми доводять, що у дітей старшого дошкільного віку словесно-логічне мислення розвивається значно краще, якщо поняттєві відношення розкривати їм за допомогою наочних моделей з умовно-символічним значенням.

Розвиток мовлення

Процеси мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою. Рівень оволодіння мовленням — показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова готовності Її до шкільного навчання. Добре розвинуте мовлення передбачає вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему.

Як показали дослідження, мовлення дітей, що йдуть до школи, розвинута недостатньо. Діти іноді використовують слова, не усвідомлюючи їх значення, що заважає їм опанувати більш високий рівень образного мовлення. Дуже важливо подбати про збагачення та розширення словника дошкільнят, учити їх вживати епітети, порівняння, метафори, антоніми, синоніми. Цьому сприяє ознайомлення дітей з творами художньої літератури. Художні твори слід добирати у такий спосіб, щоб вони розкривали дітям різні грані дійсності: ознайомлювали з явищами живої і неживої природи, сферою людських взаємин, особистих переживань, світом мистецтва.

Особистісна готовність дитини до школи

Особистісна готовність дитини до школи — дуже важливий компонент психічного розвитку малюка. Вона проявляється у ставленні дошкільняти до навчання, вчителя , самого себе. Вступаючи до школи, дитина має бути готовою до зміни ігрової діяльності на навчальну, до нових взаємин з дорослими та систематичної інтелектуальної праці.

Важливою умовою готовності дитини до постійної праці є вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання. Причиною неуспішного навчання маленьких учнів частіше буває недостатній вольовий розвиток, ніж недостатній інтелектуальний розвиток або фізична слабкість. Дитині зі слабкою волею важко дотримуватися вимог шкільного життя, їй складно опанувати свої емоції та бажання. Вона керується переважно найближчими метою та завданням.

Провідний чинник вольового потенціалу дитини — спілкування з однолітками та дорослими. Соціально значуща для дитини особа є взірцем, який впливає на її поведінку. Орієнтуючись на позитивний зразок, дитина здатна докладати певних зусиль, прояв­ляти стриманість.

Друга складова особистісної готовності — вміння дитини будувати стосунки з однолітками. Про­цес навчання у школі має колективний характер, що передбачає взаємодію та співпрацю всіх його учас­ників. Тому особливого значення для дитини набу­ває засвоєння правил поведінки у товаристві одно­літків. Оволодіння цими правилами забезпечує гуманістичну спрямованість особистості, уміння спів­відносити власні інтереси з інтересами інших людей, установлювати з однолітками партнерські стосунки. Ці якості теж розвиваються у процесі гри, де дитина на практиці засвоює норми моральної поведінки.

Діти, які не опанували правила спілкування з однолітками, не вміють з повагою ставитися до інших: вислуховувати відповіді однокласників, радіти їхнім успіхам, співчувати в разі невдачі. Такі діти часто дуже конфліктні, заздрісні, нерідко агресивні. Усе це гальмує їхню адаптацію до нових соціальних умов, входження у дитячий колектив. Отже, дуже важли­вим моментом особистісного розвитку дитини є знання норм спілкування та розуміння їхньої необхідності.

Третьою складовою особистісної готовності до школи є розвиток самосвідомості, тобто розуміння дитиною того, що вона собою являє, які здібності має, як до неї ставляться інші люди. Найяскравіше самосвідомість проявляється в самооцінці — у тому, як дитина оцінює свої успіхи та невдачі, свої якості та можливості. Найчастіше в дошкільнят самооцінка завищена, що зумовлюється специфікою віку. Проте в деяких дошкільнят вона може бути заниженою, що може спричинити неуспішність навчання у школі, оскільки викликає страх зазнати невдачу, почуття постійної тривоги. З метою самозахисту дитина може відмовитися відповідати, працювати, мотивуючи свої дії так: «Я не знаю, як почати, що сказати».

Важливу роль у підготовці дитини до школи безумовно відіграє навчальна діяльність. Причому навчання старших дошкільнят найефективніше тоді, коли застосовується методи дошкільної, а не шкільної освіти, коли заняття не перетворюється на урок, а будується з урахуванням вікових особливостей дитини на ігрових прийомах. Шестирічні діти, які розпочинають навчання у школі, потребують особливої уваги та захисту з боку дорослих. Адже різка зміна позицій, середовища, перехід дитини на довільну саморегуляцію, емоційна нестійкість щодо оцінних впливів, фізичні навантаження потребують перебудови всіх її психічних процесів. Особистісно-орієнтована модель виховання, за якої враховуються вікові та індивідуальні особливості дитини, допоможе педагогові встановити з маленьким учнем оптимальні партнерські стосунки, налагодити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Саме такий підхід забезпечить умови для повноцінного розвитку особистості дошкільника, гарантує йому всебічну психологічну захищеність і сприятиме успішній діяльності дитини в  майбутньому.

                                                                                 


Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика
Copyright MyCorp © 2016
Белый каталог сайтов Рейтинг@Mail.ru QWW