Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСубота, 03.12.2016, 15:39

Одеський дошкільний навчальний заклад «Ясла – садок» №112

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Наше опитування
Чи задоволені Ви садком?
Всього відповідей: 35
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив
Погода
Календар свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форми фізичного виховання дитини в сім'ї

Діти, як дзиги, і цю їхню здатність треба розвивати — заради здоров'я


      Скільки не твердять лікарі про те, що недостатня рухова активність — шлях до різноманітних хвороб, все одно батьки намагаються примусити дитину сидіти на місці. Проте потреба маляти в активному русі у десятки разів більша, ніж дорослого. Тому бабусі, дідусі й не можуть довго витримувати «атак» нащадків, нервують самі, доходячи до стресів і хвороб, і такий самий руйнівний вплив на нервову систему чинять дітям постійними заборонами і вимогами: сядь, не біжи, не лізь...


      Обсяг рухової активності дошкільняти до 12 годин дня настільки енергоємний, що, будучи розподіленим протягом дня дорослого, неодмінно довів би його до порушення функції серця та судин — інфаркту або інсульту! Інтуїтивно багато жінок знаходять вихід у частому переключенні уваги дітей на щось цiкаве, переводячи їх зі стану руху в стан спокою. Дитина у віці трьох років не може займатись чимось одним довше 5 хвилин, у 7 років — до 15 хвилин. І таку тривалість мають заняття в дитячих садках. Але дитячі установи, на жаль, зараз відвідують менше 50 відсотків дошкільнят.

      Дитина без руху — хвора. Повільний рух, плавні фізичні вправи виконуються за рахунок енергії з кисню повітря і звуться аеробними від латинського слова «аерос» — повітря. Вони мало сприяють загальному розвиткові. А от біг, висока рухливість — це так звана анаеробна форма енергозабезпечення. Бо, крім підвищеної потреби в кисні, яка проявляється у частому диханні, такі вправи примушують організм активно мобілізувати внутрішні резерви: глікоген у м'язах (законсервована глюкоза) та жир. Тільки за таких умов відбувається стимуляція розвитку всіх тканин, природний поштовх до зростання, формування всіх органів.


      Якщо дитя спокійно сидить годинами і мне якусь іграшку, це може бути тривожним сигналом. Найчастіше призводить до цього дефіцит йоду, який серед дитячих страв є лише в морській рибі. Тому діти, вигодувані на звичайних кашах із сосисками, можуть мати гіпотиреоз — стан недостатньої функції щитовидної залози через недопродукування її гормону, для чого потрібен йод. Крім малорухливості, ознаками можуть бути надмірна маса тіла (не за рахунок жиру, а внаслідок набряку тканин), відставання у психічному розвиткові.

      Пам'ятайте: на свіжому повітрі дитина має бути щодня не менше трьох годин, взимку — хоча б дві.

      У колективі і в приміщенні дітей можна навантажувати вправами з елементами гри. Напевно, багато хто з батьків спостерігав, як вчить кішка кошенят — замість миші підкидає їм ганчірку чи ще щось. Такі «зоологічні» ігри цікаві й дітям. Їхня фантазійність легко дозволяє умовні позначення предметів сприймати в грі майже реально, гострий азарт викликають у них ігри з перевтіленням у різних казкових персонажів та тварин у дії.

      І вдома треба знайти час для імітації рухової гімнастики. Починаючи з ходьби (вдих — на 2 кроки, видих — на 3-4 кроки, дихання через ніздрі) на п'ятах, носочках, боком ступні, потім легкий біг, навіть навколо стільця, з рухами руками, зі звуками: пісня, рахунок, декламація, оптимістичні промовки. Вправами можна імітувати жабку, зайчика, рибку, черв'ячка (дві останні лежачи), м'яч, маятник, гусей, акробатів за довільною програмою, дзигу, берізку під вітром, ластівок, добру та злу кішок (перша — на колінах з опущеною спиною, друга — з вигнутою спиною), велосипед (лежачи на спині) тощо. Статичні вправи — без руху, але з напруженням м'язів у різних позах — місток, пістолет, гриб, цвіркун, лук, лебідь, дерево, трикутник, різні кути та все, що створить взаємна ініціатива дорослого та дитини в жарті й захваті.


 Загалом форми фізичного виховання дитини в сім'ї можуть бути такими:

      1) ранкова гімнастика: починати з легкого бігу, далі зробити кілька нескладних вправ з використанням різних груп м'язів, закінчувати підскоками. У 3-4 роки можна дати до 7 вправ, повторювати 5 разів, у 5-6 років — до 10 вправ, повторювати 8 разів;

      2) фізкультхвилинка при заняттях за письмовим столом — кожні сорок хвилин перериватись на 2-3 хвилини: ходьба на місці, вправи для плечового пояса, спини, дихальні вправи по 5 разів;

     3) рухливі ігри під час прогулянок з елементами змагань, казковими сюжетами під керівництвом дорослих;

    4) спортивні розваги на майданчиках зі спортивним інвентарем: бадмінтон, м'ячі, лижі, ковзани, велосипед, самокат тощо;

       5) прогулянки, екскурсії за маршрутом, їх тривалість 30-60 хв. в один кінець; під час перепочинку слід проводити вправи чи ігри; походи розвивають витривалість, вміння орієнтуватись на місцевості;

         6) домашні спортивні розваги з м'ячем, кеглями, обручем під ненав'язливим контролем дорослих;

        7) відвідання спортивних змагань, свят.

 

      Усі фізичні вправи сприятливо впливають на мозок, що координує, спрямовує та регулює діяльність організму. Різнобічний фізичний розвиток забезпечує здоровий нервово-психічний стан та правильне формування організму в наступні роки.


Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика
Copyright MyCorp © 2016
Белый каталог сайтов Рейтинг@Mail.ru QWW