Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSВівторок, 06.12.2016, 14:06

Одеський дошкільний навчальний заклад «Ясла – садок» №112

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Наше опитування
Чи задоволені Ви садком?
Всього відповідей: 35
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив
Погода
Календар свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наш оператор
Наш фотограф

Сторінка музичного керівника

Роль родини в музичному вихованні дітей

       Сім’я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров'я.

       Мистецтво, художня культура в її найкращих зразках допомагають встановити надійні емоційні контакти між поколіннями.

         Спільні захоплення батьків і дітей можуть мати характер ігрової, пізнавальної чи трудової діяльності. Ефективним засобом покращення взаєморозуміння та взаємопідтримки, консолідації зусиль, спрямованих на створення сприятливих умов для виховання дошкільнят, виступають спільні заходи дошкільного закладу та ро­дин вихованців, що мають на меті зміцнити сім'ю, урізноманітнити її життя, зменшити дефіцит соціальних зв'язків та спілкування дорослих з дітьми в сім'ї та поза нею.

      Прикро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділяють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності, працьовитості, не прищеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне. Сьогодні почасти втрачена можливість постійного спілкування дитини зі старшими членами родини, особливо з дідом та бабусею, які здебільшого живуть окремо й не можуть виховувати онуків, розповідати їм казки, співати народних пісень. Та й з материнських вуст сучасні діти лише зрідка чують народну потішку чи колискову. Молоді батьки недооцінюють величезне виховне та пізнавальне значення музичного мистецтва. Однак наші педагоги не втомлюються пояснювати їм важливість використання музики у вихованні дитини.

         Музика - це відтворення людських почуттів у їх становленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її роллю є емоційний розвиток дитини. Батьки співають колискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх лялькам. Водночас заспокійлива музика - це не обов'язково пісні. Матері всіх часів і народів іздавна мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків. Спільне з дорослим слухання музики та обговорення почуттів, які вона викликала, заохочує до обміну думками про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими танцюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.

       Музика також є ефективним засобом стимулювання соціального розвитку. Так, група дітей може спільно занурюватись у музику - пісні, танці - й чудово проводити разом час, не чекаючи, коли буде змога скористатися дефіцитним обладнанням. Дошкільнята співатимуть діалогічні пісні й при цьому вправлятимуться в черговості, очікуючи звертання до себе. Існує чимало пісенних варіантів, у яких кожну дитину запитують її ім'я, і вона має співом відповісти: "Ось я..." або проспівати інші слова, додаючи до них своє ім'я. Часом діти соромляться говорити на групових заняттях, однак охочіше приєднуються до інших у пісні чи таночку. В багатьох випадках вони супроводжують свій спів активними жестами. Такі групові пісні, коли всі діти співають разом, сприяють залученню тих, хто в іншому разі залишався осторонь. Практика нашої роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулюють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, мелодійним, і малята залюбки "граються" з словами. Вихователі використовують природні ігри, щоб привернути увагу дітей до звучання мови. Скажімо, допомагають їм вивчити імена однолітків, відбиваючи в долоні ритм, під який повторюються ці імена і який водночас становить основу танцю. Музика сприяє також збагаченню мовлення, запам'ятовуванню, оскільки дитина може запам'ятати фрази з пісні, складніші за природні, і згодом ужити їх у розмові. Є чимало пісень з описом та переліком різних речей, які ознайомлюють дітей з новими словами, а отже, збагачують їхній словник. Взірцем прояву творчості є складання дитиною власних пісень, коли вона використовує відомі або вигадані мелодії, щоб розповісти свої історії чи висловити особисті почуття.

       Взаємозв'язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних видах і формах музичної діяльності. Емоційний відгук і розвинутий музичний слух дають змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активізують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.

         На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина в перші роки життя сприймає мову людей, які її оточують. Схоплюючи в ній ритмічні елементи, малюк із загальної мішанини звуків виокремлює слова й відтак усього за кілька місяців накопичує в пам'яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, які зворушливо лепече маля. Зазначено також тісний зв'язок лепету з рухами: дитина ритмічно змахує руками, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в руховому ритмі, але щойно рухи припиняються, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворенню ритмічного малюнка слів, їхньої складової структури, пришвидшує розвиток інших лінгвістичних здібностей, зокрема словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здатність, у психічному розвитку дитини є новоутворенням універсального типу. З розвитком цього чуття якісно змінюються складові психіки малюка, необхідні для різних видів діяльності та поведінки загалом.

         Дошкільні роки - це час найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайомлюється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві заняття, пов'язані з музикою, коли вони добре організовані (співи, танці, ігри).

           Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім'ї, у її традиціях криються джерела музичного обдаровання дитини - вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них. Важлива ціннісно-орієнтаційна єдність сім'ї, що інтерпретується як наявність стійких родинних традицій, цілісність світосприйняття, образу та стилю життя, наявність значущої спільної діяльності, соціально-культурний рівень її розвитку (спрямованість культурних інтересів батьків, структура та спільність дозвілля, рівень розвитку духовного світу дорослих, прагнення культурного вдосконалення та саморозвитку, участь батьків та інших членів родини в культурному вихованні дітей, їхня гурткова, клубна діяльність). Саме в сім'ї завершується процес закріплення набутого дитиною в дошкільному закладі. Це означає, що за формування дитячого художнього смаку, музичних навичок, як і за формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник  та особливо батьки.


Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика
Copyright MyCorp © 2016
Белый каталог сайтов Рейтинг@Mail.ru QWW